СПАРК. Герой Вселенной Спарк. Герой всесвіту (Spark: A Space Tail)

Сюжет мультфільму Аарона Вудлі «СПАРК: Герой Всесвіту» в тих чи варіаціях був обіграний, напевно, вже сотні разів.
Тому виграти ця анімаційна стрічка могла лише за рахунок якихось нових сюжетних ідей, персонажів, які запам'ятовуються, в тому числі стосовно їх візуального опрацювання, і картинки щонайменше не гіршої від міцного середнього рівня.
У результаті «СПАРК ...» нічим, на жаль, здивувати не зміг. У візуальному плані він, по правді, дотягнув до середнього рівня, хоча героїв, всіх без винятку, можна було намалювати й оригінальнішими, з більшою фантазією. Запам'ятати кого-небудь з них без зусиль складно.
Без особливої вигадки, на жаль, оформлений і весь Всесвіт. Деталізація, історичні подробиці, легенди і таємниці в жанрі казкової фантастики/фентезі завжди важливі, але Всесвіт Вудлі на вкрай бідний на них – знову ж таки і візуально, і змістовно, а тому - нудний і малоцікавий.
На жаль, не дуже вражають персонажі й опрацюванням характерів. Суцільні шаблони, кліше з точністю до слова. Настільки, що можна просто вимкнути звук і самим говорити за героїв, не ризикуючи сильно помилитися. У героїв позитивних, щоправда, коли постаратися, то ще вдасться повірити. Навіть у Спарка, хоча його солодкопафосна позитивність десь до середини стрічки просто в зубах загрузає - творцям із ним відверто зрадило відчуття міри. З іншими дійовими особами ситуація трохи краща, але не набагато, хоча їх спробували «розбавити» недоліками. Ситуацію частково рятує, як завжди, якісний український дубляж зі вдалим добором голосів (тут із жодним не помилилися), кілька хороших жартів і справді непогано поставлених сцен, що викликають живі емоції, співпереживання, а не нудьгу.
З поганцями ж у мультфільмі все набагато гірше. Головний прокол тут - абсолютно невдалий диктатор Чжун. Зовнішність його ніби списано один в один з радянських карикатур, на яких зображали діячів «прогнилого капіталізму». У цьому зв'язку майнула навіть думка, що Канада насправді знімала цей мульт у копродукції з Північною, а не Південною Кореєю.
Характер Чжуна цілком відповідає зовнішності. Зрозуміло, що це дитячий мультик, де хороших і поганих потрібно маркувати чітко й однозначно. Однак і тут у сценаристів знову проблеми з мірою. Зрештою, Чжуну вдалося все ж чогось досягти, захопити Бану і не тільки, залишатися при владі в цілому Всесвіті протягом багатьох років. Але дивлячись на його непрохідну дурість, тупість і жалюгідний вигляд, раз у раз ставиш собі питання, а як йому це, власне, вдалося? Не збігається тут одне з одним. Гаразд, його посіпаки, їм «за посадою» належить бути дурнями. Але ватажок за визначенням має бути вищим за них, тим більше такого всесвітнього масштабу, який прописали Чжуну. Але карикатурний диктатор виглядає в кращому разі як перший серед рівних, а іноді - навіть гіршим. Ближче до кінця йому спробували додати якийсь людяності, але було вже запізно: образ однозначно не вдався.
Сам сюжет загалом не менше, ніж його герої, грішить на шаблонність, схематичність і передбачуваність. Інтрига начебто спочатку зав'язується непогана, але трохи за середину історії через суцільні кліше та бажання шукати найпростіші сюжетні шляхи, які нехай і потрапляють на екран у –надцятий раз, зводять її практично до нуля. Центральна битва, яка, напевно, мала була стати головною епічною фішкою, ситуацію вже не рятує, та й поставлено її не вельми ефектно та вражаюче. Останній же цвях у кришку труни забиває жахливо засолодкий у своєму пафосі та передбачуваності фінал, що підсумовує слабкість і безпорадність невдалого сценарію, в якому насилу нарахуєш кілька справді хороших сцен. Губиться на цьому сірому тлі і музика Роберта Дункана, при іншому, вдалішому сюжеті, її можна було б навіть похвалити.
Чотири бали за десятибальною шкалою - максимум для «СПАРК ...» Вудлі. Кілька непогано поставлених епізодів, не недбала, хоча й не сильно вражаюча картинка та якісний український дубляж на додачу - більше у цій анімаційній стрічці мене ніщо не зачепило.